СПАЛЮВАННЯ РОСЛИННИХ ЗАЛИШКІВ ТА СМІТТЯ ЗАБОРОНЕНО ЗАКОНОМ

Дата: 24.11.2021 16:14

Кількість переглядів: 1603

Драгівська сільська рада попереджає!

     На території Драгівської територіальної громади ЗАБОРОНЕНО спалювати суху траву, залишки рослинності, сміття та побутових відходів, а також ЗАБОРОНЕНО розпалювання багаття в паркових зонах та поблизу лісових масивів. За недотримання заборони винних осіб буде притягнено до відповідальності та накладено штраф.

    З настанням осені мешканці нашої громади починають господарювати на городах, подвір’ях, прилеглих територіях. І на жаль, часто таке прибирання завершується спалюванням залишків листя, сухої трави, і часто – навіть різного сміття. У такому випадку добрі наміри при наведенні чистоти та порядку можуть мати згубні наслідки для довкілля і здоров’я людей.

     Внаслідок необережного поводження з вогнем, чи звичайної людської халатності й необачності на відкритих територіях, господарських угіддях, уздовж транспортних магістралей, на узбіччях горить суха рослинність.

     ПАМЯТАЙТЕ: шкода від самовільного й неконтрольованого спалювання рослинних залишків становить надзвичайну небезпеку. Самовільне спалювання листя та сухої трави становить загрозу для людського здоров’я, адже листя, що тліє без доступу кисню, виділяє хімічні сполуки, здатні викликати у людини різні захворювання, зокрема рак. Токсини, які виділяються під час горіння рослин та інших речовин, провокують виникнення й інших хвороб, зокрема дихальної системи.

     При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму, який у своєму складі містить оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів. У тліючому, без доступу повітря, листі утворюється бензопірен – речовина, здатна викликати ракові захворювання.

     На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.

      Випалювання рослинності також призводить до руйнації ґрунтового покриву та його збідніння. Вогонь знищує насіння й коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їхнього коріння, погіршує якість ґрунтів, що призводить до зниження урожайності. При стихійному спалюванні трави вогонь може охопити великі території та спричинити знищення диких рослин і тварин. Крім того, існує загроза лісових пожеж і займання житлових будинків, а також короткого замикання, якщо поблизу проходять високовольтні лінії електропередачі. Невинні, на перший погляд, спалювання можуть призвести до масштабних пожеж, загрожувати знищенням житлових будівель та життю людей, адже на відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х кілометрів на годину, а у вітряну – до 30. Висота полум’я сягає двох метрів, а при сильному вітрі з різкими змінами напрямку та швидкості, розмір таких пожеж протягом 15-30 хвилин збільшується у 2-3 рази.

СПАЛЮВАННЯ РОСЛИННИХ ЗАЛИШКІВ ТА СМІТТЯ

ЗАБОРОНЕНО ЗАКОНОМ

     Відповідно до статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», кожен громадянин України має право зокрема на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище.

     Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни зобов’язані:

• берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

• здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

• не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів;

• вносити штрафи за екологічні правопорушення;

• компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

     Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря.

     Щоб вплинути на свідомість людей, Верховною Радою України було збільшено штрафи за спалювання сухої рослинності.

     Так, 13 квітня 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу» № 556-ІХ.

Закон посилює відповідальність:

• за забруднення атмосферного повітря

• знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу

• порушення вимог пожежної безпеки в лісах

• самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків.

     Зокрема, Законом внесено зміни до статей 77 та 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах становить від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1530 грн до 4590 грн).

    Самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із природною рослинністю або її залишків та опалого листя на земельних ділянках, у смугах біля автомобільних доріг та у парках тягне за собою штраф у розмірі від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 грн до 6120 грн).

     Також Законом внесено зміни до статей 241 та 245 Кримінального кодексу України, згідно з якими штрафи за забруднення атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами тепер становлять від 1800 до 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 30600 грн. до 61200 грн.) або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.

      За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, а також сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом штрафи зросли від 5400 до 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 91800 грн до 153 000 грн).

     До того ж Кодекс України про адміністративні правопорушення містить ще декілька норм, за якими може бути кваліфіковане спалювання опалого листя.

     Зокрема, статтею 82 КУпАП передбачене накладення штрафу від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-1360 грн.) на громадян та від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн.) на посадових осіб та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності – за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення.

     За статтею 152 КУпАП встановлене покарання за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів у вигляді накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-1360 грн) і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн.).

ХТО МАЄ ПРАВО ПРИТЯГАТИ ВИННИХ ОСІБ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА НАКЛАДАТИ ВІДПОВІДНІ ШТРАФИ?

Справи про адміністративні правопорушення мають право розглядати такі органи:

• за статтями 77–1, 82 Кодексу України про адміністративне правопорушення – органи Державної екологічної інспекції

• за статтею 152 Кодексу України про адміністративне правопорушення – виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів,– виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад або адміністративні комісії при виконавчих органах таких рад.

Протокол про адміністративне правопорушення, яким фіксується саме правопорушення, складають:

• за статтею 77–1 КУпАП - громадський інспектор з охорони довкілля; єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду;

• за статтею 82 КУпАП - лише громадський інспектор з охорони довкілля;

• за статтею 152 КУпАП - уповноважені на те представники органів внутрішніх справ (Національної поліції); посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад; уповноважені члени громадських організацій або органів громадської самодіяльності (в разі делегування сільськими, селищними, міськими радами відповідних повноважень цим представникам громадських формувань).

     Громадські інспектори з охорони довкілля мають право:

• за направленням органу Держекоінспекції, який призначив громадського інспектора, проводити рейди та перевірки і складати акти перевірок;

• складати протоколи про адміністративні правопорушення при виявленні порушень природоохоронного законодавства, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, і подавати їх відповідному органу Держекоінспекції для притягнення винних до відповідальності;

• доставляти осіб, які вчинили порушення природоохоронного законодавства, до органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ та штабів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення;

• проводити у випадках, установлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для попередження і розкриття порушень законодавства в галузі охорони, навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів;

• роз’яснювати громадянам вимоги природоохоронного законодавства та їх екологічні права.

ПІДСУМОВУЮЧИ, слід зазначити наступне:

     Якщо ви стали свідком незаконного спалювання опалого листя і хочете допомогти у притягненні винної особи до відповідальності, фіксуйте момент підпалювання опалого листя на свій мобільний телефон. Пізніше це може стати у нагоді для пошуку і встановлення винних осіб. І, зателефонувавши за номером 102 , викличте працівників поліції на місце скоєння правопорушення чи зателефонуйте до Державної екологічної інспекції.

     Так як спалення листя підпадає під статтю 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, йдеться про порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, то патрульні зобов’язані відреагувати на виклик, виїхати і зафіксувати порушення, склавши протокол.

За результатами чого органи Державної екологічної інспекції притягають особу до адміністративної відповідальності та накладають штраф.

P.S. ЩО Ж РОБИТИ З ОПАЛИМ ЛИСТЯМ?

     Фахівці радять опале листа  не палити , а компостувати. Коли листя перегниває, всі речовини, необхідні для розвитку рослин, повертаються до ґрунту.

     Отже, коли виникне бажання спалити суху траву, листя чи сміття, то поміркуйте над тим, скільки шкоди ви цим завдасте довкіллю, оточуючим та самому собі.

    У зв’язку з вищезазначеним, Драгівська сільська рада звертається до громадян з проханням, дотримуватися правил пожежної безпеки, відмовитися від спалювання сміття й рослинних залишків! Якщо Ви бачите, як інші палять листя та траву – поясніть, чому це не слід робити.

« повернутися